Урофлоуметрія
Урофлоуметрія є сучасним методом дослідження порушень уродинаміки нижніх сечових шляхів, заснованим на графічному записі характеристик струмені сечі.
Перевагами урофлоуметріі є її загальнодоступність, фізіологічність, неінвазивність (тобто без проникання) і відсутність протипоказань.
Урофлоуметрія є скринінговим і разом з тим, дуже інформативним методом дослідження.
Дозволяє своєчасно виявляти інфравезікальну обструкцію у хворих з хронічним простатитом, доброякісною гіперплазією передміхурової залози, раком простати, вродженими стриктурами і клапанами уретри, склерозом шийки сечового міхура та ін. Показана при обстеженні пацієнтів з різними формами нетримання сечі, розладами акту сечовипускання. З огляду на те, що функціональні порушення звичайно виникають раніше виражених морфологічних змін, скринінгове дослідження уродинаміки нижніх сечових шляхів є методом ранньої діагностики захворювань сечової системи. Проведення урофлоуметріі сприяє реалізації принципів доказової медицини, забезпечуючи здійснення об'єктивного контролю за ефективністю терапії при порушеннях уродинаміки нижніх сечових шляхів.
За кордоном до 73% фахівців і до 46% лікарів загального профілю проводять визначення швидкості сечовипускання під час первинного обстеження чи консультації за допомогою урофлоуметра. Урофлуометрія включена до числа досліджень, рекомендованих Європейською асоціацією урологів при ряді урологічних захворювань, а також в Україні у «Діючі протоколи надання медичної допомоги» з урології (за ред. проф. С.П. Пасєчнікова, 2011 р.) з наступних захворювань:
 |
|
Значимість цього дослідження для лікаря - уролога можна порівняти зі значимістю ЕКГ для лікаря - кардіолога, адже воно дозволяє оцінити такі показники:
обсяг сечовипускання;
середня об'ємна швидкість потоку;
максимальна об'ємна швидкість потоку;
урофлоуметричний індекс;
прискорення потоку;
час сечовипускання;
час сечовиділення;
час досягнення максимального потоку;
час очікування сечовипускання;
характер урофлоуметричної кривої.
